Складчастокрилі оси
(Vespidae)

Складчастокрилі оси належать до шкідників та ворогів джмелів.

Цикл розвитку ос подібний до джмелиного. Плідна самка, яка перезимувала, знаходить місце для гнізда. З матеріалу, подібного до подрібненого картону, робить за кілька годин кілька перших комірок, напрямлених вниз, зазвичай близько семи. Відкладає в них по одному яйцю. З часом добудовує комірки, й відкладає яйця. Через 5 днів з них виходять личинки.Самка годує личинок подрібненими частинками різноманітних комах. Коли личинки виростуть, то плетуть кокон, де проходить їх метаморфоз. Розвиток личинки триває 9-10 днів, стадія лялечки, зазвичай, 2 тижні. Після молоді робочі оси виходять з комірок, прогризаючи кокони, й починають через кілька днів допомагати матці в гнізді доглядати за іншими робочими, та, пізніше, за репродуктивними особинами - самцями та самками.

Кількість робочих ос в гнізді з часом зростає. Так, їх кількість в сім'ї може складати від кількох десятків, до тисяч - все залежить від виду, та природних факторів.

В другій половині літа оси починають виводити репродуктивний виводок - самців та самок. Після того, як самці покинуть гніздо, зазвичай восени, вони гуртом займають певну обмежену територію. Молоді самки прилітають до гурту самців, спаровуються, та знаходять місце для зимування - під сухою корою дерев, під стріхами будівель, та інших затишних місцях. Самці помирають до настання холодів.

Як і всім тварини, оси споживають білки, жири та вуглеводи. Як джерело білків та жирів використовують різноманітних комах. Часто оси їдять м'якоть різноманітних фруктів, падь, мед, нектар рослин. Цим вони задовольняють свою потребу у вуглеводах. Оси інколи потрапляють у слабкі гнізда джмелів, зажалюють джмелів, які обороняються, грабують запаси нектару, можуть використовувати для харчування джмелиних личинок. Це все призводить до загибелі джмелиної сім'ї. Часто оси конкурують з джмелями за нектар з рослин. Практично завжди оси для того, щоб дістатись до нектару прогризають у трубчастих квітах отвори й випивають нектар, оскільки не мають такого довгого хоботка, як у джмелів. Відповідно, квітка стає не привабливою для комах-запилювачів, і нерідко залишається не запиленою.

Деякі оси використовують робочих джмелів у якості білкового корму. Так, оса-шершень (Vespa crabrо), інколи полює на робочих джмелів, поодиноких та медоносних бджіл. Належить до ворогів джмелів. Оса ловить на льоту джмеля, який наближується до льотка, або квітів, зажалює його, відгризає голову, крила, лапки, інколи - черевце, випиває вміст медового зобика. Після цього несе джмеля в гніздо, де годує ним личинок.

Засоби боротьби. Скорочення льотків у джмелівників забезпечить кращу охорону гнізда. Розставляння прозорих склянних пляшок з загравшим цукровим сиропом у місцях посиленого нападу скоротить кількість ос. Слід зазначити, що знищувати гнізда ос неприйнятно, оскільки вони знищують щоденно дуже багато шкідників. Їх раціон часто складається з різних мух, гусені, личинок паразитичних комах, та ін. Вони співіснували з джмелями ще задовго до появи людини на землі, і є одною з ланок вічного ланцюга боротьби за існування.